Члени депутатської комісії гуманітарної політики Львівської міської ради відвідали Луцьку міську раду. В рамках візиту депутати зустрілись із секретарем ради Юлією Вусенко, начальником управління охорони здоров'я Луцької міськради Миколою Якимчуком та головним лікарем Луцького пологового будинку Михайлом Токарчуком.
Голова комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови Луцької міської ради Алла Надточій, зазначила, що у 90-ті роки, коли в країні відбувалась руйнація медицини, місцева обласної рада надавала суттєву фінансову підтримку медичним закладам.
«Крім цього, у Луцьку були створені муніципальні каси, це благодійні внески наших мешканців. Всі ці кошти обов’язково обліковуються, тому у всіх лікарнях є інформація, скільки коштів було зібрано і на що витрачено. Крім цього, міська влада суттєво фінансово підтримує медичну галузь, а також залучаються грантові кошти».

У ході візиту депутати Львівської міської ради відвідали Луцький пологовий будинок. Головний лікар Михайло Токарчук, розповів, що муніципальна лікарняна каса – це громадська організація, створена при міському управлінні охорони здоров’я.
«Кожного місяця до п’ятого числа на сайті закладу, а також у кожному відділенні, вивішується інформація щодо використання позабюджетних коштів. В основному вони спрямовуються на придбання медичних препаратів, дизенфекцію, ремонт апаратури. На території закладу ведеться відеонагляд. Це дає можливість слідкувати за порядком, адже тут перебувають маленькі діти. В закладі централізована подача кисню, тому проблем із подачею кисню, які були раніше, немає. Також у нас діє централізована стерилізаційна, завдяки цьому інструменти і перев’язувальні матеріали можуть зберігатись протягом року».

Крім цього, зі слів головного лікаря, категорично заборонена співпраця із фармацевтичними фірмами.
«Аптек на території пологового - немає. Медичні працівники до грошей пацієнтів не доторкаються, у нас скрізь написані телефони, за якими можна звернутись, якщо в когось вимагають кошти. Також є книга скарг і пропозицій згідно з антикорупційним законодавством. В закладі працює епідеміолог, проводяться спеціальні навчання для медиків».
Голова комісії законності, свободи слова та депутатської етики Юлія Гвоздович зауважила, що Львівські пологові у порівнянні з Луцьким також перебувають у хорошому стані. Проте є деякі важливі моменти, які потрібно запровадити.
«Передусім – це бездротові кнопки виклику у палатах, потрібно покращити пологові зали, поставити душові. Найбільше, що вражає у Луцькому пологовому, не стільки матеріальне забезпечення, а ставлення лікарів до породіль. Важливо, щоб молодший персонал не вимагав дрібних коштів від жінок, і щоб була менша ймовірність того, що породіллям потрібно попередньо домовлятись з лікарем і, відповідно, платити за це доволі високі кошти. У Луцьку все це проходить через офіційні заяви на ім’я головного лікаря».

На думку члена комісії гуманітарної політики Ігоря Стояновського, для залучення позабюджетних коштів для потреб медицини, потрібне потужне законодавче підкріплення.
«На сьогоднішній день немає чітко відпрацьованого механізму, як залучати додаткові кошти для потреб медицини. Цікава деталь, бюджет медицини Луцька складає близько 200 млн. грн. при населенні 200 тис. осіб, а у нас – близько 500 млн. грн. при населені 800 тис. мешканців. Тобто волиняни мають більше можливостей фінансувати галузь за бюджетні кошти. З переваг Луцького пологового будинку є те, що він побудований як єдиний комплекс: жіноча консультація, пологовий будинок, де є всі відділення, для цього передбачені. Відповідно, весь цикл допомоги надається у цьому закладі. У Львові такий один заклад не забезпечив би потреб населення, адже у нашому місті проживає набагато більше мешканців. Але, попри це, я думаю, нам вдається створити максимально комфортні умови для пацієнтів».

На переконання члена комісії гуманітарної комісії Оксани Рубай, щодо матеріальної бази Львів не пасе задніх, але концептуально потрібно вносити нове бачення.
«Я думаю, що громада має й далі пропонувати певні зміни у цій галузі. Потрібен підхід реальної потреби. Коли буде прозорий фонд, зі звітністю, то склавши кошти із цього фонду і бюджетні кошти, побачимо, скільки їх не вистачає. Важливо прийняти рішення, що ось такий відсоток ми даємо на медицину, освіту, спорт, і від цього п’ять років ми не відходимо».